ЗАДАЧІ (5) ПО 50 ГРН

ГОТОВІ ЗАДАЧІ ПО 50 ГРН - ВАЙБЕР 0987323139

1300. Судимий за зґвалтування 28-річний Осиленко запропонував своєму племіннику 16-річному Куцеволу підстерегти і зґвалтувати одну з дівчат, що проживають у сусідньому будинку, а також заволодіти її майном. Пізно ввечері вони напали на 15-річну Шумську. Куцевол наставив на неї великий кухонний ніж і сгав погрожувати вбивством, а Осипенко здійснив з нею статевий акт. І після цього він запропонував здійснити те саме Куцеволу, але останній не зміг вчинити статевий акт з фізіологічних причин. Також Осипенко і Куцевол, повторюючи погрозу вбивством, відібрали у Шумської шкіряний гаманець з грошима, мобільний телефон та зняли з неї золоті сережки із смарагдами, після чого відпустили, наказавши нічого не розповідати поліції та батькам

Сережки Осипенко продав своїй знайомїй Марченко за 500 гри., розповівши про обставини їх викрадення та попередивши, щоб Марченко не носила ці сережки хоча б декілька місяців.

Через два тижні Осипенко і Куцевол вирішили повторити «операцію». Дочекавшись, коли у міському парку майже не залишилось людей. Осипенко і Куцевол напали на 19 річну Федченко, яка одна поверталась додому з кіносеанса. Демонструючи потерпілій кухонний ніж, і погрожуючи їй вбивством, Осипомко і Куцевол запропонували дівчині віддати їм гроші, прикраси та інші цінні речі. Федченко відповіла, шо має з собою лише гроші на проїзд. Тоді Осипенко і Куцевол відібрали сумочку потерпілої, обшукали її, забрали звідти гроші (25 грн.) та паспорт. Після цього вони збиралися вступити з потерпілою у статеві зносини, для чого вирішили, що по черзі один буде тримати дівчину і закривати їй рот, а інший вчиняти статевий акт. Проте при спробі затягти потерпілч у кущі, вона раптово вирвалась і почала кричати, на її крик прибігли працівники поліції.

1301. На прикладі ч.1 ст. 367 КК санкції статті Особливої частини КК визначити: 1. Вид санкції. 2. Які з вказаних у санкції покарань є основними, а які додатковими? 3. Мінімальні та максимальні межі всіх покарань 4. Якими є вказані в санкції види покарання за колом осіб загальними чи спеціальними? 5. Який каральний елемент характерний для кожного і видів покарання.

1302. 01.04.2016 між ТОВ «РіК» та ПАТ «СК «КіР» укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, за умовами якого застраховано автомобіль Toyota Camry з установленням строку дії договору до 01.04.2017.

06.10.2016 о 15 год. 55 хв. на вул. С. Бандери в м. Горішні Плавні сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Camry, яким керував гр. Юрац, та автомобіля Volkswagen Passat, яким керував Дшасоба, унаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб Toyota Camry.

Постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 11.11.2016 Дшасобу визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Власник транспортного засобу Toyota Camry (ТОВ «РіК») звернувся до ПАТ «СК «КіР» із заявою про страхову виплату, в результаті чого вказаною страховою компанією було здійснено страхову виплату в сумі 180 471 грн. 78 коп.

У свою чергу ПАТ «СК «РіК» звернулось до ПАТ «СК «Вігвам» із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, у зв’язку з чим ПАТ «СК «Вігвам» з урахуванням вартості відновлювального ремонту та франшизи здійснило на користь ПАТ «СК «КіР» виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 160 тис. 803 грн. 43 коп.

Зважаючи на те, що гр. Дшасоба не повідомив ПАТ «СК «Вігвам» про ДТП, і вважаючи, що сума майнових витрат, понесених на виконання зобов’язання про відшкодування шкоди, стягується за регресною вимогою з винної в ДТП особи, ПАТ «СК «Вігвам» просило стягнути з гр. Дшасоби на відшкодування шкоди в поряду регресу кошти в сумі 160 тис. 803 грн. 43 коп.

Чи зобов’язаний водій транспортного засобу, причетного до ДТП, письмово повідомляти страховика, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про настання ДТП?

Якщо так, то які наслідки це має для страхувальника і чому? Вирішить спір.

1303. 01 квітня 2017 р. гр. Юрац уклав договір КАСКО із страховою компанією «Вігвам». Того ж дня Юрац через касу банку, в якому він обслуговувався, перерахував страхові платежі на користь СК «Вігвам». У договорі страхування було визначено, що договір починає свою дію 01 квітня 2017 року, але не раніше сплати страхувальником страхових платежів, і діє до 01 квітня 2018 року.

Увечері того ж дня автомобіль Юраца був суттєво пошкоджений падінням на нього дерева. Юрац звернувся до страхової компанії за виплатою страхового відшкодування.

СК «Вігвам» у виплаті страхового відшкодування відмовила, мотивуючи це тим, що страхові платежі були зараховані на їх рахунок тільки 02 квітня 2017 року, а тому договір страхування не вступив в дію.

1304. До державного реєстратора звернувся гр. Бойчук П.М. з проханням зареєструвати створене ним товариство з обмеженою відповідальністю. Але державний реєстратор відмовив в проведенні реєстрації, посилаючись на наступне:

1) засновником товариства з обмеженою відповідальністю не може бути одна особа;

2) гр. Бойчук П.М. не подав документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації товариства;

3) гр. Бойчук П.М. не подав заяву про державну реєстрацію товариства.

1. Чи правомірна відмова державного реєстратора?

2. Що таке товариство з обмеженою відповідальністю?

3. В якому порядку воно створюється?

Дайте обґрунтовану відповідь керуючись Законами України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю» і «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

1305. Подружжя Олександр та Надія Бойченко живуть вже 20 років у Німеччині (ФРН). Вони мають трьох дітей, які ходять до школи.

У 2020 р. брат Надії з дружиною, які були громадянами України і постійно проживали в Україні, загинули в автомобільній катастрофі. У них залишилась 6-річна донька, яку до себе взяли дідусь з бабусею. Проте, враховуючи їх дуже похилий вік, Надія вирішила удочерити свою племінницю та перевезти її до Німеччини.

Для даної мети вона звернулась з клопотанням про удочеріння до суду першої інстанції в Німеччині.

Охарактеризуйте ситуацію, надайте їй правову оцінку. Чи має німецький суд підстави задовольнити клопотання Надії Бойченко? Аргументуйте свою позицію.

1306. ТОВ звернулось до господарського суду з позовом від 03.10.2018 р. до приватного підприємства про стягнення боргу, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором постачання товару № 97-РТ у розмірі 350 тис. грн, що складається з 300 тис. грн основного боргу, 30 тис. грн пені та 20 тис. грн 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 05.10.2018 р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.10.2018 р. о 10:30. 16.10.2018 р. через канцелярію суду від Позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив забезпечити позов і накласти арешт на майно та на грошові суми, що належать відповідачу у розміру позовних вимог 350 тис грн та судового збору в розмірі 5200 тис. грн, а всього 355 200 грн, які обліковуються на рахунках Відповідача на банківських рахунках: поточний рахунок № 26008402338921 та на будь-яких інших рахунках відповідача. В якості підстав для вжиття заходів забезпечення позову, Позивач наводить: поведінку Відповідача щодо перенесення строків виконання грошового зобов’язання, ухилення від виконання грошових зобов’язань; розмір позовних вимог та наявність у відповідача реальної можливості вивести з банківських рахунків належні йому грошові кошти та приховати чи відчужити майно на яке може бути звернене стягнення з метою неможливості виконати грошове зобов’язання, що як вважає Позивач, ускладнить чи взагалі унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову. Суд повернув заяву по забезпеченню позову ТОВ.

Чи допускається в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову?

Чи правомірно діяв суд? Відповідь обгрунтуйте.

1307. ТОВ «Новий асфальт» 27.09.2018 р. звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства «Харківспецпостач» заборгованість у розмірі 422 тис. грн. Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем умов договору оренди майна № 5 від 02.05.2017 р. Ухвалою суду від 01.10.2018 р. відкрито провадження у справ, розгляд якої призначено в порядку загального позовного провадження у справи, у справі також призначено підготовче засідання суду. 11.10.2018 р. на адресу суду від Позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти в розмірі 422 тис. грн, які знаходяться на всіх поточних/розрахункових рахунках Приватного підприємства «Харківспецпостач».

Чи правомірною є заява Позивача про забезпечення позову?

Яким чином суд може забезпечити позов? Відповідь обгрунтуйте.

1308. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, м. Дніпро про стягнення заборгованості у розмірі 43 тис. грн за Договором поставки № 174-ТМЦ від 13.12.2018 р. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору поставки № 174-ТМЦ від 13.12.2018 р. в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду від 10.09.2019 р. заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідач відзив на позов надав, зі змісту якого вбачається, що останній виконав свої договірні зобов’язання не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість 43 тис. грн.

Чи задовольнить суд вимоги позивача?

Який порядок надання відзиву на позов? Відповідь обгрунтуйте.

1309. Позивач Приватне підприємство «Рубін» не надав до судового засідання додаткових доказів, які вказані в ухвалі господарського суду, в зв'язку з чим заявив клопотання про відкладання розгляду справи. Господарський суд дане клопотання Приватного підприємства «Рубін» не задовольнив та продовжив розгляд справи по суті.

Чи правомірно вчинив господарський суд?

В яких випадках відбувається відкладання розгляду справи? Відповідь обгрунтуйте

1310. Публічне акціонерне товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - Позивач) 19.05.2018 р. звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Ушпик Віталія Васильовича (далі - Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість за Договором № 6 від 20.05.2011 р., в розмірі 191 тис. грн (71 тис. грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитів; 110 тис. грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором; 10 тис. грн - заборгованість по комісії за користування кредитом) та судовий збір у розмірі 28 тис. грн. Ухвалою господарського суду від 01.06.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрите провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 21.06.2018 р. о 11:30 год.

Представник Позивача 21.06.2018 р. в судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Під час судового засідання 05.07.2018 р. з ініціативи суду продовжено розгляд справи у підготовчому засіданні на 30 днів.

В який термін підготовче провадження має бути проведене?

1311. Схематично відобразіть порядок проведення підготовчого провадження.

1312. Прокурор звернувся з позовом в інтересах комунального підприємства до АТ «А» про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення. АТ «А» заперечувало проти позову прокурора, вказавши, що прокурор може подавати позов лише в інтересах держави та просило залишити заяву прокурора без розгляду. Прокурор, заперечуючи проти доводів відповідача, вказав, що діяльність комунального підприємства забезпечує інтереси всього населення, а отже і держави. Яке рішення має прийняти суд за результатом розгляду справи?

1313. Ухвалою Господарського суду Сумської області у справі № 53, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду , відмовлено у задоволенні заяви ПП «К» про вжиття заходів забезпечення позову.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, ПП «К» звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Касаційний господарський суд скасувати вищенаведені судові акти та прийняти нову ухвалу про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Постановою Касаційної господарського суду відмовлено у прийнятті касаційної скарги з тих підстав, що відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду, крім випадків, встановлених законом. Оскарження ухвал щодо вжиття заходів забезпечення позову передбачено лише в апеляційному, але не в касаційному порядку.

1314. Рішенням господарського суду позовні вимоги ПАТ «А» про витребування у ДП «В» майна, переданого останньому за договором відповідального безоплатного зберігання, задоволені. На виконання судового рішення видано наказ, яким зобов’язано відповідача передати позивачу майно. Після спливу 7 місяців з дня відкриття виконавчого провадження відділом Державної виконавчої служби Регіонального управління юстиії прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження у зв’язку з неможливістю виконати рішення суду через ухилення відповідача від його виконання. Через 3 місяці після закриття виконавчого провадження ПАТ «А» звернулося до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду шляхом заміни покладеного рішенням суду на відповідача обов’язку передати майно та стягнення вартості цього майна у примусовому порядку.

Ухвалою господарського суду Сумської області у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду відмовлено, оскільки заява стягувача про зміну способу виконання рішення суду про витребування майна шляхом стягнення його вартості з причини відсутності майна, є зміною способу захисту порушеного права, однак не є зміною способу виконання рішення суду.

Надайте правову оцінку діям суду.

1315. 16.01.2018 р. до господарського суду Запорізької області звернулася Корпорація «Співдружність КОМП» з позовом до відповідача-1 – товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТРЕКС» та до відповідача-2 – товариства з обмеженою відповідальністю «ОПУС ПЛЮС» про: визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.03.2009, укладеного між Корпорацією «Співдружність КОМП» та ПП «Імпульс-В», реєстровий номер 442, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченко О.В.; витребування з чужого володіння товариства з обмеженою відповідальністю «ОПУС ПЛЮС» у власність Корпорації «Співдружність КОМП» нерухоме майно: об’єкт нерухомого майна: Будівля № 81701 літ. А-4, будівля СТО № 80801 літ. Б, гараж № 81901 літ. В, склад № 81901 літ. Е, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 136113723101, який розташований за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця 169 Південне шосе, будинок 8; витребування з чужого володіння товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТРЕКС» у власність Корпорації «Співдружність КОМП» нерухоме майно: об’єкт нерухомого майна: склад літ. К, склад літ. Л, гараж літ. И, пункт охорони літ. Н-2, будівля мийки літ. М, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 136164823101, який розташований за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Південне шосе, будинок 8.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі, залучення в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – приватне підприємство «ІмпульсВ» (62490, Харківська область, Харківський район, село Комунар, вул. Озерна, буд. 5, код ЄДРПОУ 33724985) та третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 – SHANGHAI GEELY METOP INTERNATIONAL TRADE CO. LTD (ШАНХАЙ ДЖИЛІ МЕТОП ІНТЕРНЕШНЛ ТРЕЙД, КО, ЛТД) (Room 420, 60 Mudan Road, the city of Shanghai, the People’s Republic of China (Китайська народна республіка, м. Шанхай, Мудань Роуд, 60, кімн. 420) та розгляду справи у порядку загального позовного провадження, призначивши підготовче засідання на 13.03.2018 р. на 12 год. 00 хв.

13.02.2018 р. судом відкрито підготовче засідання. Суд перевірив повноваження присутніх представників сторін, оголосив права та обов’язки сторін відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України. Відводів складу суду не заявлено. Суд з’ясував у сторони наявність заяв та клопотань.

Представник позивача підтримав заяву про зміну предмету позову. Представник відповідача-1 не з’явився в судове засідання 13.02.2018 р., про причини неявки суд не повідомив. Представник відповідача 2 в судовому засіданні 13.02.2018 р. підтримав письмово поданий відзив на позов та клопотання. У клопотанні відповідач 2 просив суд, на підставі ст. 42, 45, 50 ГПК України, з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи застосувати Конвенцію про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах та надіслати через Міністерство юстиції України перекладену на англійську мову позовну заяву Корпорації «Співдружність КОМП» та ухвалу про призначення розгляду справи на визначену судом дату та час на адресу ШАНХАЙ ДЖИЛІ МЕТОП ІНТЕРНЕШНЛ ТРЕЙД, КО, ЛТД (Китайська народна республіка, м. Шанхай, Мудань Роуд, 60, кімн. 420).

1315. ПАТ «Енергія» 10.05.2016 р. звернулося з письмовою претензією до ТОВ «Вікторія», в якій вимагало сплати заборгованості у розмірі 200 000 грн. за поставлене обладнання.

18.05.2016 р. ПАТ «Енергія» подало позовну заяву до господарського суду Хмельницької області з вимогою про стягнення з ТОВ «Вікторія» заборгованості у розмірі 200 000 грн. Проте, ТОВ «Вікторія» стверджувало, що один місяць, який встановлений ч. 1 ст. 7 ГПК України, не минув, а тому підстав для відкриття провадження у цій справі господарським судом Хмельницької області немає.

Надайте правову оцінку ситуації.

Чи мають право господарські суди приймати до свого провадження позови, щодо яких не дотримано порядок вжиття заходів досудового врегулювання спору?

1316. За матеріалами практики господарських судів України за 2019-2021 роки підберіть приклади реалізації принципу рівності всіх учасників процесу (не менше трьох). Скопіюйте у свою роботу частину відповідного судового акту, яка вказує на застосування судом відповідного принципу. Поряд вкажіть адресу розміщення цього судового акту у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

1317. Під час огляду в комісійному магазині комп’ютера покупець випадково пошкодив його. Комісіонер виявив пошкодження лише через кілька днів. Оскільки комп’ютер у зв’язку з пошкодженням не вдалося продати за ціною, погодженою з комітентом, магазин знизив ціну і продав комп’ютер вдвічі дешевше, ніж було передбачено договором.

Комітент наполягав на виплаті йому всієї суми вартості комп’ютера, визначеної договором, а також відмовився виплачувати комісіонеру винагороду, оскільки останній виконав свої зобов’язання неналежним чином. Комісійний магазин виплатив комітенту вартість комп’ютера за ціною його фактичної реалізації і утримав комісійну винагороду. Не одержавши задоволення своїх вимог від комісіонера, комітент звернувся до суду.

Вирішить справу.

1318. Приватне підприємство звернулося до акціонерного товариства з пропозицією придбати для нього в населення горіхи та іншу сільськогосподарську продукцію за визначеними в договорі комісії цінами. Акціонерне товариство доручило виконання договору своїм представникам на підставі договору субкомісії в окремих населених пунктах.

Проте у зв’язку з неврожаєм придбати сільськогосподарську продукцію за вказаними в договорі комісії цінами не вдалося. Субкомісіонери уклали договори за більш високими цінами, про що негайно після їх укладення був повідомлений комітент. Останній відмовився оплачувати придбану продукцію за закупівельною ціною і оплатив комісіонеру вартість продукції за цінами, визначеними договором комісії. Комісіонер звернуся до господарського суду з вимогою до комітента виплатити різницю в ціні. Вирішить справу.

1319. Приватний підприємець (ПП) уклав договір комісії з трикотажною фабрикою м. Вінниці на продаж кількох партій нижньої вовняної білизни для чоловіків у м. Києві за погодженою ціною.

У м. Києві виник ажіотажний попит на білизну, що продавалася ПП. ПП підняв ціну на продукцію і з метою збільшення обсягу продажів за договором субкомісії найняв помічника N, сповістивши трикотажну фабрику про цей факт, а також повідомивши дані N, у тому числі адресу і мобільний телефон.

Через певний час трикотажна фабрика запропонувала N забрати в неї чергову партію товару для реалізації, оскільки не змогла зв’язатися з ПП, що знаходився в цей час у роз’їздах по населених пунктах Київської області, де продавав білизну. N відмовився.

Які порушення були допущені учасниками правовідносин комісії? Вирішить справу.

1320. Таміла Василівна працює на посаді секретаря директора два місяці. Протоколи в їх установі пишуть від руки у великому зошиті. Таміла Василівна вважає, що такі вимоги - пережитки минулого, тому вона вирішила набирати тексти протоколів на комп'ютері, потім їх роздруковувати, підписувати, а в кінці року - зшивати. Чи є раціональним рішення Таміли Василівни? Чи не порушує вона інструкцію з діловодства установи? Складіть протокол установи.

1321. Хімік-аналітик Сажина відмовлялася пройти інструктаж за правилами роботи із новими реактивами, що надійшли до лабораторії. Вона без поважних причин на інструктажі не була, за що адміністрація оголосила їй догану. Наступного дня після цього при змішуванні реактивів у Сажиної в руках вибухнула колба, і вона отримала великі опіки.

Назвіть і проаналізуйте склад правопорушень за цим випадком. Чи несе роботодавець відповідальність за цей нещасний випадок? А Сажина? Про який вид відповідальності йдеться? У чому полягає, зокрема, матеріальна відповідальність?

1322. Пан Семченко звернувся до суду з позовом про заборону їзди на автомобілях, що використовують пальне, у місті Одесі, позаяк така діяльність забруднює атмосферне повітря. Пан Семченко послався на ч. 2 ст. 293 Цивільного кодексу України, згідно з якою діяльність, що призводить до забруднення довкілля, є незаконною, і кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Завдання: обґрунтуйте, яке рішення має прийняти суд?

1323. Господарським судом Харківської області 24.02.2019 р. було прийнято рішення у справі за позовом ТДВ «Вернісаж» (м. Ізюм) (100 % статутного капіталу належить державі на праві власності) до ПТ «Буревій» (м. Ізюм), яким задовольнив позовні вимоги позивача у повному обсязі. 30.02.2019 р. прокурор Харківської області подав апеляційну скаргу до господарського суду Харківської області в інтересах держави від імені Фонду державного майна. Чи мав право прокурор Харківської області подавати апеляційну скаргу до господарського суду Харківської області ? Яку ухвалу має прийняти суддя ?

1324. К., прийнявши пропозицію про одруження від І., разом із ним подали до органу ДРАЦСу заяву про реєстрацію шлюбу. Повідомивши рідних про майбутнє одруження, наречені розпочали весільну підготовку о запланованої дати реєстрації шлюбу до органу ДРАЦСу із заявою звернулися батьки нареченого І., в якій наполягали, щоб орган ДРАЦСу відмовив у реєстрації шлюбу між К. і їхнім сином, адже К„ як стало їм відомо, приховала від сина стан свого здоров'я. Так, мати нареченого дізналася, що К. має невиліковну психічну хворобу - шизофренію, якою страждає уже кілька років. Па підтвердження своїх слів батьки І. додали до заяви довідку від лікаря про хворобу К.

Дайте правову оцінку цій ситуації. Які дії повинен вчинити працівник органу ДРАЦСу, до якого із заявою звернулися батьки І.?

1325. Дев'ятирічний Мирослав та десятирічний Олександр граючись надворі, розвели поблизу гаражу, який належав Матвієнку, багаття, від якого гараж спалахнув. Матвієнко звернувся до батьків Мирослава та Олександра з позовом про відшкодування збитків. Батьки цих дітей заперечували проти позову, обґрунтовуючи це тим, що їх діти ще недієздатні і тому відповідальність за вчинену шкоду не несуть, а самі батьки були в момент вчинення шкоди на роботі, і тому також не можуть нести відповідальність. Вирішіть справу. Визначити елементи даних правовідносин

1326. Громадянка В. уклала шлюб із громадянином Б. Шлюб був зареєстрований у м. Херсон. Через деякий час подружжя переїхало жити в Грузію. В. є громадянкою Грузії, а Б. зберегла громадянство України.

Під час конфлікту в Абхазії Б. зник безвісти. Громадянка В. та діти, які проживали разом із батьками в Грузії, бажають оголосити громадянина Б. померлим. У Грузії у Б. було майно.

Надайте юридичну оцінку даним правовідносинам. Яким чином може бути вирішена дана ситуація? Законодавство якої держави повинно бути застосованим у подібних випадках? Чи укладений міжнародний договір між Україною та Грузією, що регулює питання такого роду?

До установи якої держави слід звертати зацікавленим особам для вирішення даного питання?

1327. Громадянка Латвійської республіки Веленко Н. та громадянин України Бойчук А. уклали шлюб, що був зареєстрований на території Латвійської республіки. Від цього шлюбу народилося двоє дітей, які є громадянами Латвії.

За час перебування у шлюбі подружжям було спільно набуте нерухоме та рухоме майно. Крім того, подружжя мало майно, набуте ним до укладення шлюбу.

Останнє спільне місце проживання подружжя – Україна. Згодом Веленко Н. виїхала разом із неповнолітніми дітьми до Латвії. Через деякий час нею був пред’явлений позов до чоловіка про розірвання шлюбу, поділ майна та стягнення аліментів на утримання дітей. Позов було пред’явлено до українського суду.

Чи вправі суд за вказаних обставин відкрити провадження у справі?

Право якої держави повинен застосувати суд, вирішуючи справу по суті?

Які правила містяться в законодавстві України щодо колізійного регулювання відносин з утримання? Надайте вичерпну відповідь, використовуючи чинні міжнародні договори, укладені Україною. Вирішіть справу. Аргументуйте відповідь.

1328. Вступне слово представника позивача:

Позивач Кириченко під час відвідування зоопарку 1 травня 2021 року загубив свій фотоапарат. Про це він заявив адміністрації парка і в районне відділення поліції. Однак через два місяці з поліції надійшло позивачеві повідомлення, що фотоапарат так і не був знайдений. Через два роки Кириченко зайшов до ломбарду «Скарбничка» і побачив там свій фотоапарат. Позивач пред’явиро повернення йому фотоапарату. Так як ломбард відмовився віддати йому фотоапарат, тому Кириченко був вимушений пред’явити позов до ломбарду про витребування свого майна з чужого незаконного володіння. На підтвердження своїх вимог позивачем надані достатні докази, зокрема технічний паспорт на спірний фотоапарат; копія повідомлення з поліції. Прошу суд задоволити дану вимогу позивача.

Вступне слово представника відповідача і третьої особи на його боці:

Ломбард не визнає вимоги позивача. Даний спірний фотоапарат заклав до ломбарду громадянин Шерстюк. Тому ломбардом до участі в справі у суді був залучений Шерстюк як третя особа на боці відповідача. Шерстюк пояснив, що приблизно два роки тому назад, в травні 2021 року він знайшов фотоапарат в зоопарку у пошкодженому стані, скоріше всього внаслідок тривалого його перебування на сирій землі в траві. Ремонт фотоапарата коштував 720 грн (копія квитанції збереглася і надана суду). Таким чином, на нашу думку, Шерстюк і ломбард є добросовісними володільцями. Тому просимо суд у задоволенні позову Кириченка відмовити.

Що таке віндикаційний позов і за яких умов він підлягає задоволенню? Як слід вирішити справу?

1329. К. приватизував земельну ділянку, що раніше належала йому на праві користування. Після приватизації К. заборонив своїм сусідам проходити через свою ділянку до джерела питної води, посилаючись на те, що обсяг його повноважень у зв’язку з приватизацією істотно збільшився, адже він є вже не тільки користувачем, але й має інші права, що входять до змісту права власності. Зокрема, він володіє, користується і розпоряджається майном на власний розсуд, а також вчиняє щодо нього будь-які дії, що не суперечать закону.

Сусіди К. не були згодні з його запереченнями, вважаючи, що він порушує належні їм права щодо використання чужої земельної ділянки для проходу до джерела питної води. Крім того, вони обґрунтовували доцільність своїх вимог тим, що поблизу немає іншої водойми, яка могла б задовольнити їхні потреби. Яка сторона має рацію в даному спорі? Вирішіть спір.

1330. Білецький звернувся з позовом до Кондратенко про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та про визнання за ним права власності на половину будинку і на половину грошового вкладу, посилаючись на те, що він і спадкодавиця Колосова разом вели спільне господарство, він за свої кошти капітально відремонтував будинок, побудував сарай. Однак після смерті Колосової відповідачка Кондратенко (сестра Колосової) успадкувала все майно і тим самим позбавила його права власності на половину будинку і на половину внесків, тобто на майно, яке було набуто за спільні кошти.

Як слід вирішити справу?

1331. Галайко Ганна Віталіївна звернулася до суду з позовом до Тимченко Ольги Миколаївни про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачка зареєстрована в її будинку, хоча насправді в ньому не проживає. У лютому 2010 року відповідачка припинила шлюбні відносини з сином Галайко Ганни Віталіївни, а рішенням суду від 24.01.2013 шлюб між ними розірвано.

Відповідачка виїхала з домоволодіння, але з реєстраційного обліку не знялась.

Заочним рішенням суду позов було задоволено повністю. Копія рішення направлена рекомендованим листом на зареєстровану адресу проживання відповідачки (якою є будинок Галайко Ганни Віталіївни). Через місяць рекомендований лист повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Коли заочне рішення суду про визнання Тимченко Ольги Миколаївни такою, що втратила право користування житлом, набере чинності?

1332. Фермер Микола Забіяка навесні взяв кредит в Кредитній спілці “Маковей” під заставу майбутнього врожаю (кукурудза). Провівши обробіток земельної ділянки та посів зерна в оптимальні строки, зважаючи на прекрасні погодні умови, фермер сподівався на значний врожай кукурудзи, що надасть йому змогу повернути позичені кошти.

28 липня на поля М. Забіяки напала сарана та протягом кількох годин всі посіви кукурудзи були повністю знищені.

Зважаючи на такі обставини та не маючи більше коштів на повернення кредиту, М. Забіяка звернувся до Вашої юридичної фірми з наступними запитаннями:

Чи не можна розглядати напад сарани як непереборну силу, яка звільняє М. Забіяку від обов’язку повернення кредиту Кредитній спілці?

Чи може Кредитна спідка стягти з нього заборгованість за отриманим кредитом і яким саме чином?

Що йому слід робити в майбутньому щоб запобігти такій ситуації, яка в нього склалась? Надайте правову допомогу фермерові.

1333. Сільськогосподарський кооператив (СК) «Васильки» уклав договір контрактації зерна пшениці з державним підприємством (ДП) «Житомирхліб» із терміном поставки зерна до 20 вересня.

На початку осені ДП «Житомирхліб» очікувало повідомлення від СК “Васильки” про початок збору урожаю, заплановану урожайність, строки поставки зерна, оскільки не мало змоги розпочати підготовку складських приміщень для зберігання зерна пшениці. Але на всі запити ДП СК не відповідало. Тому 10 вересня ДП «Житомирхліб» направило листа до СК «Васильки», в якому повідомило про розірвання договору контрактації сільськогосподарської продукції.

18 вересня від СВК «Васильки» до ДП надійшло повідомлення про те, що зерно вже відвантажено та направлено до складів ДП «Житомирхліб». Отримавши відмову у прийнятті зерна від ДТ «Житомирхліб», СК «Васильки» звернувся до господарського суду із позовом про відшкодування завданих збитків.

Визначити коло правовідносин. Які особливості укладення та виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції?

Які органи та в якому порядку формують державні замовлення на поставку сільськогосподарської продукції для державних потреб?

Чи порушив умови договору СК «Васильки»? Чи мало право ДП розривати договір контрактації? Чи підлягає позов СК задоволенню?

1334. Нетверезі Бочкін та судимий за хуліганство Тюрін з мотивів явної неповаги до оточуючих почали нахабно чіплятися до громадян на зупинці громадського транспорту: хапали за одяг, лаялися та висловлювали грубі образи; штовхнувши одну з жінок, Тюрін вирвав у неї сумку з продуктами та почав їх топтати. Жінка впала, отримавши забої та пошкодивши зап'ясток.

Патрульні поліцейські, які прибули на виклик, вимагали припинити протиправні дії, однак Бочкін та Тюрін продовжували зухвало поводитися, намагалися зірвати з поліцейських нагрудні відеокамери. При спробі одягнути на Тюріна та Бочкіна кайданки, вони, з метою уникнути затримання, лаялися та відштовхували поліцейських.

1335. Громадянин України Володимир взяв шлюб з громадянкою Перу Валенсією. Після кількох років спільного проживання на території Перу подружжя вирішило повернутись на територію України. Тут Валенсія вирішила влаштуватись на роботу вихователькою дитячого садочка, але їй відмовили з огляду на відсутність в неї громадянства. Валенсія заперечила, що при вступі в шлюб вона мала б автоматично набути громадянства чоловіка, адже за законодавством її країни вона втратила громадянство при вступі в шлюб з іноземцем.

1. Чи можна вважати Валенсію особою без громадянства? 2. Якими міжнародними актами врегульовано громадянство заміжньої жінки? 3. Який порядок набуття громадянства для Валенсії? 4. Чи змінилася б ситуація, якби Валенсія була громадянкою Бразилії? 5. Чи правомірна відмова у працевлаштуванні?

1336. На одній із зупинок громадського транспорту міста Суми працівники патрульної поліції знайшли кошик з немовлям. До кошика додавалась записка англійською мовою про те, що немовля звуть Джон і що він є сином дівчини, яка приїхала до Сум навчатись з-за кордону. Тим не менш, позашлюбна дитина для неї – сором, і вона не може її залишити і виховувати. У записці зазначалось, що мати відмовляється від всіх прав на дитину і просить попіклуватись про її сина. Опитування громадян та перегляд відео з камер спостереження не дозволили ідентифікувати особу дівчини, яка залишила немовля.

1. Чи можна вважати дитину особою без громадянства? 2. Якими міжнародними документами визначається громадянство дитини?

3. Чи змінилося б рішення, якби ця подія сталась у 2005 році?

1337. Хто з перелічених осіб може претендувати на спрощений порядок отримання громадянства відповідно до норм міжнародного права?

a) Особа А., який перебуває у шлюбі з громадянкою України В.

b) Г., який є особою без громадянства і сином громадянки України Ф.

c) Д., який проживає на території України протягом 2 місяців і здійснив інвестиції в українську економіку

d) З., який є сином Ш. Останній наразі майже закінчив процедуру отримання українського громадянства

e) К., який є дипломатом іноземної держави і попросив політичного притулку і громадянства в обмін на розвідувальні дані

f) П., якого усиновила громадянка України Р.

g) Я., який є громадянином іноземної держави, але вступив у добровольче збройне формування на території України для участі в АТО

h) Г., народжений на території України від громадян Узбекистану 18 років тому і постійно проживає на території України

i) М., який є сином співробітника посольства США в Україні і протягом 5 років проживає в Україні разом з батьками

j) Л., громадянин Білорусі, який отримав статус біженця в Україні в 2011 році і з того часу постійно проживає в Україні

1338. Вінченцо прибув на територію України у 2015 році з метою постійного проживання. У 2020 році він був натуралізований. Тим не менш, згодом було виявлено, що Вінченцо на території України не проживає, а постійно перебуває в Іспанії, де він одружився, влаштувався на роботу і де народився його син, громадянин Іспанії. Всю належну йому нерухомість Вінченцо продав і на територію України не з’являвся, рідних чи друзів на території України у нього не залишилось, і з 2020 року на території держави Вінченцо не з’являвся.

1. Чи можна вважати, що Вінченцо втратив зв’язок з державою громадянства? 2. Чи є це підставою для втрати громадянства?

3. Які міжнародні акти регулюють ці питання? 4. Дайте правову оцінку ситуації з посиланням на норми міжнародного права.

1339. Максиміліан отримав громадянство України у 2020 році, вийшовши при цьому з громадянства Вірменії. Протягом двох років перебування на території України Максиміліана 12 разів затримували за водіння у нетверезому стані, 5 разів – за хуліганські дії, 2 рази – дрібні крадіжки та 1 раз – за неоплачений обід в ресторані. Відтак Максиміліана було затримано, повідомлено про втрату громадянства та депортовано на територію Вірменії. При цьому Максиміліан став особою без громадянства.

Дайте правову оцінку ситуації на основі міжнародних актів.

1340. Ліла проживала на території окупованого Криму та працювала у дитячому садку. Після початку окупації її керівництво поставило Лілі вимогу: здати паспорт громадянина України та отримати паспорт громадянина РФ. У разі відмови Лілі погрожували втратою роботи і навіть фізичною розправою. Дайте правову оцінку ситуації на основі міжнародних актів та національного законодавства.

1341. Вісім заявників раніше були громадянами як колишньої Югославії, так і інших, ніж Словенія, федеративних республік. Вони постійно проживали у Словенії, але після здобуття Словенією незалежності або не просили про надання словенського громадянства, або їм відмовили у цьому клопотанні. 26 лютого 1992 року, відповідно до нового закону «Про іноземців», їхні імена були видалені з Реєстру постійних мешканців, і вони перетворились на іноземців без дозволу на проживання. У такому ж становищі опинились приблизно 25000 осіб. Як стверджували заявники, нікому з них ніколи не повідомляли рішення про зняття з реєстрації, і вони дізнавались, що стали іноземцями лише згодом, коли намагались поновити посвідчення особи. Викреслення їхних імен з реєстру мало тяжкі і тривалі негативні наслідки: деякі заявники стали особами без громадянства, а інших виселили з квартир, вони не могли працювати чи подорожувати, втратили усе особисте майно і протягом кількох років жили в притулках чи парках. Ще деяких було затримано і вислано зі Словенії. У 1999 році Конституційний суд проголосив неконституційними деякі положення закону «Про іноземців», а також автоматичне «викреслення» з реєстру, після того, як було встановлено, що, відповідно до оспорюваного законодавства, громадяни колишньої Югославії опинились у менш сприятливому правовому становищі, ніж інші іноземці, котрі поселились у Словенії після здобуття незалежності, оскільки не існувало правових положень про зміну їхнього правового статусу на статус іноземців, які живуть у Словенії. Після рішення Конституційного суду було ухвалено новий закон, який регулював становище «викреслених» осіб. У рішенні 2003 року Конституційний суд проголосив неконституційними деякі положення нового закону, зокрема тому, що вони не надавали «викресленим» особам ретроактивно дозвіл на проживання і не регулювали становище тих, які були депортовані.

1342. Заявник, пан Леонардо, громадянин Австрії, народився у 1933 році і проживає в Зальцбурзі (Австрія). 8 листопада 1989 року син заявника був убитий трьома злочинцями, які залишали місце злочину після вчинення пограбування банку. Пізніше було з’ясовано, що двоє з них відбували покарання у вигляді позбавлення волі відповідно до вироків суду за повторне вчинення злочинів із застосуванням насильства. На час розгляду справи в Суді один із злочинців, котрий здійснив фатальний постріл, вже був умовно-достроково звільнений, а до іншого застосовувався режим часткового нагляду. Судді, відповідальні за виконання цих вироків, застосували до одного зі злочинців умовно-дострокове звільнення, а до іншого – режим часткового нагляду, оскільки за звітами адміністрації в’язниці їх поведінка свідчила про те, що вони не були небезпечні для суспільства. Пізніше були винесені вироки щодо продовження термінів ув’язнення цих злочинців. Заявник звернувся за отриманням відшкодування відповідно до закону, який передбачав компенсації жертвам тероризму та організованої злочинності, проте ця вимога не була задоволена. Спочатку йому було відмовлено Міністром внутрішніх справ, а потім – Президентом Австрії.

1343. Заявник, пан Саломан, є громадянином Греції, народився у 1950 році і зараз проживає у селі поблизу міста Салоніки (Греція). 26 грудня 1992 року поліція проводила антитерористичну операцію. Брат заявника, Саломан, та ще один селянин побачили солдат, які наближалися до селища, і кинулися тікати. Для їхнього затримання було послано загін поліцейських. Заявник стверджував, що коли поліцейські виявили його брата та іншого селянина, які ховались у саду, вони почали бити останніх руками і ногами.

За словами заявника поліцейські завдали прикладами автоматів багатьох ударів його брату, щонайменше один з яких потрапив у голову. Полісмени затримали Саломана. Оскільки йому було складно розмовляти і самостійно пересуватися, його посадили на осла і у такий спосіб доставили до поліцейського відділку. Пізніше, вночі, на вантажівці його перевезли у центральний поліцейський відділок, де помістили у їдальні.

Капітан поліції допитав Саломана 27 грудня 1992 року близько 17 години. 0 19 годин 10 хвилин 27 грудня 1992 року, коли Саломан перебував під арештом вже близько 36 годин, йому дозволили бути оглянутим лікарем у державній лікарні. У результаті проведеного огляду виявилось, що він страждає на лівосторонній геміпарезіс і що його стан критичний. Після цього Саломана перевезли у іншу, більш облаштовану державну лікарню, де лікарі підтвердили наявність реальної загрози його життю, а також виявили симптоми геміплегії та струсу мозку. Після проведення необхідного обстеження додатково було виявлено церебральний набряк і лівосторонній геміпарезіс.

11 червня 1993 року прокурор прийняв рішення про відсутність підстав притягнення до відповідальності працівників поліції у зв’язку із заподіянням Саломану вищеперелічених тілесних ушкоджень. Таке рішення обґрунтовувалося тим, що нібито тілесні ушкодження стали результатом нещасного випадку, в якому немає необережної чи умисної вини працівників поліції.

Того ж таки дня прокурор виніс обвинувальний акт, в якому Саломану інкримінувався опір офіцерам поліції, оскільки під час антитерористичної операції він, тікаючи від поліцейських, проігнорував їхній наказ зупинитися. 30 березня 1993 року відбулося слухання справи Саломана у мировому суді. Суд визнав його винним у невиконанні наказу офіцера поліції зупинитися. Саломан був засуджений до штрафу у 35 000 драхми з відстрочкою сплати останнього.

1344. Заявник, громадянин Німеччини, стверджував, що 31 грудня 2003 року він сів на автобус до Скоп’є. На македонському кордоні виникла підозра щодо дійсності його паспорта. Представники македонської влади опитали його про можливі зв’язки з кількома ісламськими організаціями та групами. Пізніше його помістили в кімнату в готелі в Скоп’є, де його утримували впродовж двадцяти трьох днів.

Під час його тримання під вартою він весь час знаходився під наглядом і його неодноразово допитували. Йому відмовляли в проханнях зв’язатися з німецьким посольством. Одного разу, коли він заявив, що збирається піти, йому в голову направили пістолет і погрожували. На тринадцятий день його утримування заявник розпочав голодування, протестуючи проти свого тривалого затримання.

23 січня 2004 року, у наручниках та із зав’язаними очима, його помістили в автомобіль і відвезли в Аеропорт Скоп’є. Там його помістили в кімнату, жорстоко побили кілька чоловіків в масках, його роздягнули та зґвалтували предметом в анальний отвір. Після примусового введення супозиторія, йому вдягнули підгузок та темно-синій костюм з короткими рукавами. Тоді, зв’язаний ланцюгом та з мішком на голові, повністю позбавлений сенсорних відчуттів, він був силою відведений до літака ЦРУ, який був оточений агентами македонської служби безпеки, котрі утворили кордон навколо літака.

Знаходячись у літаку, заявник був кинутий на підлогу, прикований до неї ланцюгом і йому примусово ввели транквілізатори. У такій позиції заявник був перевезений до Кабула (Афганістан), де він утримувався під вартою впродовж п’яти місяців. 29 травня 2004 року заявника повернули до Німеччини через Албанію. У жовтні 2008 року заявник подав кримінальну скаргу до служби державного обвинувача Скоп’є, але вона була відхилена як необґрунтована.

1345. У 2002 році заявник вбив шляхом удушення одинадцятирічного хлопчика і сховав його тіло біля ставка. Він вимагав у батьків цього хлопчика викуп і був заарештований невдовзі після того, як заволодів грошима. Його доставили до відділення поліції і допитали про те, де перебуває жертва. Наступного дня, думаючи, що хлопчик ще живий, заступник керівника відділення поліції наказав одному з підлеглих погрожувати заявнику фізичними стражданнями і, за потреби, завдати йому таких страждань, аби змусити його зізнатись, де знаходиться дитина.

Послухавшись цього наказу, поліцейський погрожував заявнику, що йому завдасть тяжких страждань спеціально натренована особа. Приблизно через десять хвилин, зі страху зазнати цих страждань, заявник зізнався, де сховав тіло жертви. Тоді поліція відвезла його на місце події, де було знайдене тіло і інші докази, що вказували на вину заявника, наприклад, сліди від протекторів його автомобіля.

У рамках наступного кримінального провадження регіональний суд вирішив, що зізнання, зроблене під час дізнання, в жодному разі не може використовуватись як доказ, оскільки було отримане під примусом і з порушенням статті 3 Європейської конвенції. Під час судового розгляду заявник знову зізнався у тому, що скоїв вбивство. Висновки суду спирались на це зізнання та інші докази, включно з тими, які були зібрані після зізнання, до якого заявника примусили під час дізнання.

Заявника було засуджено до довічного позбавлення волі, оскарження вироку були безуспішними, проте Федеральний Конституційний суд визнав, що примушування до зізнання у ході дізнання є слідчим методом, забороненим як внутрішнім правом, так і відповідно до Конвенції. У 2004 році двоє працівників поліції, причетні до погроз заявнику, були визнані винними у неправомірному примушуванні і у наказі вдатись до неправомірного примушування під час здійснення посадових повноважень і засуджені до штрафів з відстрочкою виконання, відповідно, 60 євро на день протягом шестидесяти днів і 120 євро на день протягом дев’яносто днів.

У 2005 році заявник подав клопотання про надання безоплатної юридичної допомоги для того, щоб ініціювати позов про притягнення до адміністративної відповідальності за психічну травму, завдану йому внаслідок застосованого поліцією методу допиту. Спочатку суди відмовили йому у задоволенні клопотання, але Федеральний Конституційний суд у 2008 році скасував ці рішення. На момент постановлення рішення Європейським Судом, розгляд справи, яка була повернена до регіонального суду, ще тривав.

1346. Під час свого шлюбу заявник та його дружина мали доньку А. Пізніше пара розлучилася і заявник мав права спільної опіки над дитиною. Після оспорювання батьківства заявника було встановлено, що він не був біологічним батьком дитини. У результаті, і попри те, що національні органи влади визнали, що він виховував та піклувався про дитину упродовж п’яти років, він втратив всі батьківські права стосовно дитини, у тому числі право підтримувати контакт з нею. Його ім’я було вилучено із свідоцтва про народження дитини, у дитини також було змінено прізвище. Національне законодавство не передбачало жодних винятків, які дозволили б заявнику, за відсутності біологічного зв’язку з дитиною, підтримувати будь-які відносини з донькою.

1347. Компанії-заявнику належав один із найбільших інформаційних інтернет-порталів в Естонії. У 2006 році, після того, як на порталі компанії-заявника було опубліковано статтю про паромну компанію, під нею з’явився ряд коментарів, які містили особисті погрози та образи на адресу власника паромної компанії. Проти компанії-заявника було порушено справу про дифамацію, за результатами розгляду якої суд зобов’язав її виплатити 320 євро на відшкодування шкоди.

1348. У 2001 році заявниця, якій тоді було 14 років, стала, як вона стверджувала, жертвою неодноразового сексуального насильства з боку друга її сім’ї, Х. У зв’язку із заявою матері про порушення кримінальної справи, у 2003 році було розпочато слідчі дії, а у 2007 році – кримінальне провадження щодо Х.

У 2009 році, провівши загалом 12 судових засідань, національні суди виправдали Х за всіма обвинуваченнями на тій підставі, що деякі з тверджень заявниці стосовно фізичного стану Х були спростовані експертом, що унеможливило, на думку національних судів, довести вину Х поза розумним сумнівом. Скарга прокурора на це судове рішення була відхилена у 2010 році, і так само через кілька місяців після цього було відхилено й клопотання заявниці до Генерального прокурора про захист законності.

1349. Заявники є юристами, що виграли справу про наклеп проти двох журналістів з щоденної газети «Річ Посполита» (Rzeczpospolita), пов’язану із публікацією статті, в якій стверджувалось, що вони нажили статки, допомагаючи політикам в підозрілих бізнес операціях.

Беручи до уваги, зокрема, те, що твердження журналістів, здебільшого, ґрунтувались на чутках та неперевірених свідченнях, а також те, що вони не зробили навіть мінімальних кроків, необхідних для підтвердження інформації, національні суди зобов’язали їх та їх головних редакторів заплатити штраф на користь благодійної організації та опублікувати вибачення. Ці обов’язки були виконані.

Пізніше, після того, як виявилось, що стаття була доступною на веб-сайті газети, заявники розпочали нове судове провадження для отримання постанови про її видалення з сайту. У скарзі їм було відмовлено на підставі того, що постанова про видалення статті прирівнювалася б до цензури та переписування подій. Втім, суд звернув серйозну увагу на вимогу щодо включення до розміщеної на веб-сайті статті виноски або посилання, яке б інформувало читачів про судові рішення в первинному провадженні щодо наклепу. Це рішення було підтримано в апеляційній інстанції.

1350. Заявник є журналістом, який опублікував книгу, яка в несприятливому світлі розповідає про історію заснування «Газети Виборча» (Gazeta Wyborcza), однієї з найбільш відомих польських щоденних газет, а також про її журналістів та фінансові відносини її видавника. Після цього він попросив сім щоденних та щотижневих газет опублікувати платну рекламу книги. Всі вони відмовили. Заявник пред’явив позови проти газет. Врешті, дві газети зобов’язали опублікувати відповідну рекламу. В Європейському Суді заявник скаржився, що національні суди схвалили відмову «Річ Посполита» (Rzeczpospolita) (однієї з газет) опублікувати платну рекламу його книги після того, як встановили, що реклама була несумісною з редакційною спеціалізацією газети і публікація могла дати підстави для підозр, що редактори «Річ Посполита» намагалися звести наклеп на свого конкурента – «Газета Виборча» в очах суспільства.

1351. Першим і третім заявниками є дві жінки, які перебувають у постійних одностатевих стосунках. Другий заявник є неповнолітнім сином третього заявника. Він народився поза шлюбом. Його батько визнав своє батьківство, але одноосібним правом опіки над ним користується третій заявник. Перший заявник мала намір усиновити другого заявника з метою створення правового зв’язку між ними без припинення зв’язку між хлопчиком і його матір’ю, і у зв’язку з цим було укладено договір про усиновлення. Однак національні суди відмовилися затвердити договір після того, як встановили, що згідно з національним законодавством усиновлення дитини однією особою призводить до припинення сімейно-правового зв’язку з тим з її біологічних батьків, який має таку саме стать, що й і її усиновлювач, і що, таким чином, усиновлення хлопчика першим заявником припинило б його зв’язок з матір’ю (третім заявником), а не з батьком.

1352. Першим і третім заявниками є дві жінки, які перебувають у постійних одностатевих стосунках. Другий заявник є неповнолітнім сином третього заявника. Він народився поза шлюбом. Його батько визнав своє батьківство, але одноосібним правом опіки над ним користується третій заявник. Перший заявник мала намір усиновити другого заявника з метою створення правового зв’язку між ними без припинення зв’язку між хлопчиком і його матір’ю, і у зв’язку з цим було укладено договір про усиновлення. Однак національні суди відмовилися затвердити договір після того, як встановили, що згідно з національним законодавством усиновлення дитини однією особою призводить до припинення сімейно-правового зв’язку з тим з її біологічних батьків, який має таку саме стать, що й і її усиновлювач, і що, таким чином, усиновлення хлопчика першим заявником припинило б його зв’язок з матір’ю (третім заявником), а не з батьком.

1353. Користуючись Податковим кодексом України, письмово навести приклади гіпотези (мінімум п'ять прикладів).

1354. Надати порівняльну характеристику загально регулятивних та комплексних податкових правовідносин. Відповідь оформіть у вигляді таблиці

1355. Користуючись нормативно-правовими актами, письмово навести приклад юридичного факту-дії як підстави виникнення податкових правовідносин

1356. Користуючись Податковим кодексом України, проаналізуйте перелік загальнодержавних податків і зборів

1357. Охарактерезуйте зміст податкового тиску в межах податкової системи

1358. Користуючись нормативно-правовими актами, визначте наявні в податковому законодавстві інструменти вирішення проблем подвійного оподаткування

1359. Визначіть основні риси та ознаки податку в Україні. Відповідь оформіть у вигляді таблиці

1360. Охарактерезуйте ряд загальних рис податку, мита та збору

1361. Користуючись нормативно-правовими актами, проаналізуйте систему елементів правового механізму податку

1362. Користуючись чинними нормативно-правовими актами, виписати повноваження органів місцевого самоврядування щодо справляння податків і зборів. Відповідь оформити у вигляді таблиці

1363. Охарактеризувати адміністративно-правовий статус Державної податкової служби України

1364. Розробити структурно-логічну схему «Реформування органів податкової системи України

1365. Визначте особливості податкових правовідносин

1366. Поясніть правовий статус (права, обов'язки, відповідальність) фізичних осіб як платників податків

1367. Якими повинні бути податки в Україні?

1368. У серпні поточного року громадянка продала легковий автомобіль, ціна реалізації якого, вказана у договорі купівлі-продажу становила 546000 грн. У цьому ж місяці вона реалізувала двокімнатну квартиру, одержану три місяці назад у спадщину від прийомного батька, вартістю 332000 грн.
Розрахуйте суму ПДФО та військового збору, що підлягає утриманню з доходів громадянина, та суму отриманого доходу після оподаткування.

1369. Депутатська група Сумської міської ради під час розробки й обговорення програми сталого економічного розвитку міста внесли пропозиції до вказаної програми щодо доцільності передачі у приватну власність природних ресурсів, розпорядження якими здійснює міськрада, запровадження зборів і платежів за спеціальне використання природних ресурсів і сплату екологічного податку. Крім того, була розроблена методика розрахунків цих платежів.
1. Які нормативно правові-акти в межах своєї компетенції має право приймати Сумська міська рада?
2. Чи є програма, яку розробляла міська рада, джерелом екологічного права?
3. Якими нормативно-правовими актами встановлюються обов’язкові збори і платежі за спеціальне використання природних ресурсів та екологічний податок?

1370. Під час проведення чергового рейду із здійснення контролю за додержанням екологічного законодавства на території Гетьманського національного парку державним екологічним інспектором Садовим П. було накладено адміністративне стягнення на громадян, які розташували намети, розводили вогнища, збирали гриби та ягоди, здійснювали рибальство та купалися у заповідній зоні.
Громадянин Гупало В. у протоколі заперечив проти накладення стягнення. Він не вбачав у своїх діях ніяких порушень чинного законодавства, оскільки має право на відпочинок відповідно до Конституції України, рибальство здійснював незабороненим способом, а по завершенні відпочинку вогнища збирався загасити.
Визначити види правовідносин, що виникли.
Дати характеристику екологічних прав та обов’язків громадян, про які зазначено в даній ситуації.
Розглянути варіант вирішення задачі, коли зазначені дії відбувалися у приміській зеленій зоні.
Вирішити справу.

1371. З метою збільшення надходжень до місцевого бюджету на сесію міської ради було винесено питання про продаж земельної ділянки розміром 1 га на території міського пляжу, земель лісогосподарського призначення розміром 10 га для будівництва готельного комплексу, а також земель водного фонду для облаштування яхт-клубу.
Юридична служба міської ради надала негативний висновок на проект даного рішення. Проте міська рада ухвалила дане рішення, оскільки природні ресурси знаходяться в межах міста і рада може ними розпоряджатися від імені та в інтересах територіальної громади.
1. Визначити коло правовідносин, які виникли.
2. Які із зазначених в даному разі природних ресурсів не можуть передаватися у приватну власність?
3. Чи мають місце правопорушення у сфері реалізації права державної та комунальної власності на природні ресурси? Обґрунтуйте відповідь, посилаючись на норми законодавства.

1372. Перевіркою дотримання екологічного законодавства встановлено, що приватне підприємство «Хімреактив» (далі – ПП) на виробничі потреби забирає з р. Псел 42 тис. куб. м. води на добу, а також використовує для продувки технологічних систем 12 тис. куб. м атмосферного повітря.
При перевірці старший державний екологічний інспектор виявив також, що впродовж року ДП скинуло в р. Псел 50 т. забруднюючих речовин без відповідного дозволу. Не було в даного підприємства й дозволів на забір водних ресурсів та використання атмосферного повітря.
На підставі зібраних матеріалів інспектор склав протокол про притягнення власника ПП до відповідальності, припис про усунення правопорушень та звернувся до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.
ПП оскаржило дії інспектора до суду.
Які види дозволів визначені чинним екологічним законодавством для здійснення зазначених видів спеціального природокористування?

1373. Громадським інспектором з охорони довкілля Сумської області у травні 2020 року було проведено перевірку полігона на землях сільської ради Краснопільського району, у ході якої установлено факти експлуатації даного об’єкта без оснащення системами захисту ґрунтових вод, вилучення й знешкодження біогазу і фільтрату.
У серпні 2020 року громадським інспектором з охорони довкілля на підставі виявлених порушень природоохоронного законодавства було складено протокол про адміністративне правопорушення і припис про призупинення діяльності сміттєзвалища до приведення робочого процесу у відповідність до вимог і нормативів природоохоронного законодавства.
Керівництво полігону виконувати рішення громадського інспектора з охорони довкілля відмовляється, оскільки вважає його дії незаконними.
1. Визначте коло прав і обов’язків громадських інспекторів з охорони довкілля.
2. Надайте загальну характеристику компетенції територіальних органів Держекоінспекції.
3. Визначте юридичну природу локальних нормативних актів в галузі екології.